- закам'яніло
- —————————————————————————————закам'яні́лоприслівникнезмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
закам'яніти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
закам'яніло — перен. Присл. до закам янілий 2) … Український тлумачний словник
закам'янілий — прикметник … Орфографічний словник української мови
закам'янілість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
закам'яніння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
закам'янілий — рідше закамені/лий, а, е. 1) Який закам янів, закаменів, став твердим, як камінь. 2) перен. Який став нерухомим, ніби завмер, заціпенів … Український тлумачний словник
закам'янілість — рідше закамені/лість, лості, ж. Стан і властивість за знач. закам янілий, закаменілий … Український тлумачний словник
закам'яніння — я, с. Стан за знач. закам яніти … Український тлумачний словник
закам'яніти — і рідше закамені/ти, і/ю, і/єш, док. 1) Стати твердим, схожим на камінь. 2) перен. Стати нерухомим, завмерти під впливом якого небудь сильного враження, переживання і т. ін. || Залишитися, застигнути на тому самому місці, в тому самому вигляді і… … Український тлумачний словник
завмерти — завмирати 1) (стати нерухомим, зберігаючи позу, положення в момент припинення руху), застигнути, застигти, застигати, заклякнути, заклякти, заклякати, заціпеніти, закам яніти, скам яніти 2) (утратити на якийсь час здатність рухатися від сильного… … Словник синонімів української мови